Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!

Кожна людина є господарем у власному домі – це стосується не лише власної оселі, а й благоустрою кожного населеного пункту, та й держави загалом. Проте, мало хто це усвідомлює, а тим більше виконує.

Самі жителі, прибираючи власні домівки та подвір’я, викидають сміття куди попало, вважаючи, що те, що діється за межами їх оселі – це вже не їхня справа.

Трагічні цифри, коли в Україні вже накопичилося близько 36 мільярдів тонн сміття, з яких 1,6 мільярда – токсичні та дуже небезпечні відходи (елементи живлення, люмінесцентні лампи тощо), спонукають до думки, що це питання сьогодні надзвичайно важливе для українського суспільства. 

Кожний громадянин України в середньому за рік продукує 200 кілограмів сміття. Лише Київ виробляє майже 1,5 мільйони тон відходів щороку. В Україні вже практично немає незасмічених територій і на кожен квадратний кілометр умовно припадає по 500 тисяч тон відходів. 

За приблизними підрахунками Україна тоне у понад 30 мільярдах тон сміття. Увесь "непотріб" лежить або на полігонах або на стихійних звалищах, розкладається, забруднює ґрунти, воду й повітря. Згубний вплив "сміттєвого фактора" на здоров’я людей вже доведений лікарями.

Правильне сортування сміття дозволить майже удвічі зменшити кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища. Так, у Європі принцип роздільного збирання сміття почали впроваджувати ще 30 років тому. Але українських домогосподарок до сортування сміття у кілька пакетів почали закликати нещодавно. Тож, скільки часу потрібно українцям для того, щоб звикнути це робити - питання непросте.

Папір, метал, скло, пластик – усе це сміття, але його не слід викидати в загальну сміттєву урну.

Кожен раз викидаючи сміття на березі річки або озера, в лісі чи в полі, задумайтеся над цими цифрами. Ваші онуки, а може, навіть правнуки будуть насолоджуватися всіма цими принадами після Вас.

Подивимося, скільки років будуть розкладатися відходи, які потраплять на звалище.

Види сміття	Розкладання
Послід тварин	До 10 днів
Харчові відходи	Від 10 днів до 1 місяця
Папір	Від місяця до кількох років
Листя, насіння, невеликі гілки	Від 1 до 3 місяців
Дошки з будови	До 10 років
Старе взуття
Уламки цегли, бетону	До 100 років
Автоакумулятори, батарейки
Фольга
Гумові покришки	Більше 100 років
Пластикові пляшки
Алюмінієві банки	500 років
Скло	Більше 1000 років

Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.

Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте.

Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу, органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю. Терміни розкладання органічних відходів мінімальні, але, накопичуючись на міських полігонах, вони створюють неприємний запах і приваблюють комах і гризунів, які розносять різні інфекційні захворювання. У той же час, вважається, що газ метан, який виділяється органічними відходами на звалищі, сприяє глобальному потеплінню.

Одними з найбільш небезпечних відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.

Дослідження свідчать, що склад побутових відходів приблизно такий (діаграма):

·        папір 41%

·        харчові відходи 21%

·        скло 12%

·        залізо та його сплави 10%

·        пластмаси 5%

·        деревина 5%

·        гума та шкіра 3%

·        текстильні матеріали (тканини) 2%

·        алюміній 1%

·        інші метали 0,3%.

"Революція" відходів у Європі

Не дивлячись, на всі відомі способи утилізації, існує ще один спосіб - це вторинна переробка. Причому цей спосіб найбільш ефективний, так як він є не лише екологічно чистим, а й ресурсозберігаючим.

За рахунок використання відходів у якості вторинних матеріальних ресурсів можна вирішити ряд таких важливих задач як економія сировини, запобігання забруднення водойм, ґрунту і повітряного басейну, збільшення обсягів виробництва деталей і виробів, освоєння випуску нових для підприємств товарів. Учені підрахували, що метали, видобуті з твердих відходів, можуть забезпечити національну потребу в залізі на майже 7%, в алюмінії – на 8%, олові – на 19%.

 Поки українці думають – куди подіти сміття, у країнах ЄС інша халепа – де його взяти. Адже на переробці сміття можна мати дуже непоганий бізнес. У розвинутих країнах перероблені відходи давно стали повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. З вторинної сировини отримують теплову та електроенергію.

У Європі в кожній країні є спеціальні контейнери для сортування сміття. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал.

Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.

У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як житлові будинки, так і магазини та підприємства. Також країна практикує систему заставної вартості упаковки – коли при купівлі продукту покупець платить  ще й за упаковку.

Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.

Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію з переробкою сміття як Швеція чи Німеччина. Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії. Вони і є одними з постачальників відходів до лідерів переробки сміття 

Досвід країн, які вирішили проблему сміття, вказує, що важливо задіяти комплекс факторів: від виховання звички сортувати сміття у побуті до економічного стимулювання підтримки чистоти.

В Україні з кожним роком зростає кількість людей, які не хочуть жити у засміченому просторі. Активні та свідомі громадяни самі організовуються й прибирають довкілля. Такий рух формує правильне ставлення людей до сміття та стимулює пошуки шляхів вирішення проблеми відходів. Люди мають мати куди помістити сміття (потрібна достатня кількість контейнерів), люди мають знати, що сортувати сміття у побуті є обов’язком громадянина, люди мають знати, що за неправильне поводження зі сміттям їх чекає штраф, виробники мають нести відповідальність за утилізацію їхньої продукції, бізнес має відчувати, що переробка сміття є економічно привабливою справою – такі головні складові подолання проблеми засмічення країни.

Друге "життя" сміття у ЄС

З непридатної деревини, соломи і тд. виготовляють альтернативне органічне паливо — пеллети, якими опалюють будинки.

Величезним попитом користується вторинна сировина з переробленого пластику. З пляшок, які переробляють спочатку у гранули, виготовляють предмети домашнього побуду, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого. Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів.

Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон та інше.

Завдяки спеціальній обробці відпрацьованих шин, сировину потім використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та у будівництві доріг.

Листя з дерев, яке в Україні часто палять або ж просто вивозять на полігони, є чудовим добривом для землі.

Перероблену сировину зі скла можна продавати на спеціалізованих виробництвах цегли, плитки, водних фільтрів, кераміки та іншого.

Брухт, особливо з кольорових металів, також є дуже вигідним у сміттєвому бізнесі. Переплавлений метал може піддаватися багаторазовій переробці, не втрачаючи при цьому своїх властивостей.

План дій

1.        Сортування сміття для подальшої переробки

2.      Вторинне використання паперу

3.      Компостування

4.      Сумки для покупок

5.      Ремонт

6.      Нове життя старих речей

7.      Допомога своїй громадіbon4a4ka22@gmail.com